20  порад від Григорія Сковороди: Як мудро прожити життя

🔸Якщо любиш прибуток, шукай його пристойним шляхом. Тисяча на те перед тобою благословенних ремесел.

🔸 У істини проста мова.

🔸Найголовніша з усіх згубних пристрастей є заздрість – мати інших пристрастей та беззаконь.

🔸 Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.

🔸Уникай людей, які, бачачи твої вади і недоліки, виправдовують їх або навіть схвалюють. Такі люди або підлабузники, або боягузи, або просто дурні. Від них не чекай допомоги ні в якій біді чи нещасті.

🔸 Краще в одного розумного і добродушного бути в любові і повазі, ніж у тисячі дурнів.

🔸 Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тої води, яка зросить і твою оселю, і сусідську. 

🔸 Не все те отрута, що неприємне на смак.

🔸 З усіх утрат втрата часу найтяжча.

🔸 О, якби ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках!

🔸 Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.

🔸 Для шляхетної людини ніщо не є таким важким, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають дурні.

🔸 Що полюбив, в те й перетворився.

🔸 Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?

🔸 Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.

🔸 Хіба може говорити про біле той, кому невідомо, що таке чорне?

🔸 Світло відкриває нам те, про що ми у темряві лише здогадувалися.

🔸 Ніхто не може вбити в собі зло, поки спершу не зрозуміє, що таке зло, а що добро. А не пізнавши цього усередині себе, як можна пізнати і вигнати його в інших.

🔸Нам недобре від того, що ми знаємо багато зайвого, а не знаємо найпотрібнішого: самих себе. Не знаємо того, хто живе в нас. Якби ми знали і пам’ятали те, що живе в кожному з нас, то життя наше було б зовсім інше.

🔸 Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва – відхили лише вхід у душу свою.